День повітряних сил збройних сил України: коли відзначають і чому це свято важливе для країни
День повітряних сил збройних сил України — це офіційна пам’ятна дата, яку щорічно відзначають у першу неділю серпня. У 2026 році свято припадає на 2 серпня. Це не просто професійне свято військових льотчиків і зенітників. Це день, коли вся країна згадує тих, хто з перших годин великої війни піднявся в небо, щоб прикривати міста, евакуаційні колони і критичну інфраструктуру. Без перебільшень і гучних гасел: Повітряні сили ЗСУ — це один із найбільш впізнаваних брендів українського спротиву. Саме тому свято давно вийшло за межі військових частин і стало загальнонаціональним приводом поговорити про історію, традиції та людей, які стоять на варті українського неба.
Я пам’ятаю, як у 2022 році в одному з київських дворів місцеві жителі вийшли з ранковою кавою просто тому, що над містом пролетів український винищувач. Без сирен, без офіційних промов — просто тихе відчуття, що небо захищене. Цей маленький епізод, мабуть, і є тим, заради чого існує свято. Не для парадів, а для звичайного відчуття безпеки, яке дають нам льотчики, зенітники, оператори ППО і техніки на землі.
Нижче — перевірена інформація про дату, історію та традиції свята, а також про те, як його зазвичай відзначають у різних куточках України і що варто знати тим, хто хоче долучитися.
Коли відзначають День повітряних сил ЗСУ в 2026 році
Свято закріплене Указом Президента України від 27 червня 1999 року. У документі чітко визначено: «Встановити в Україні свято — День Повітряних Сил Збройних Сил України, яке відзначати щорічно у першу неділю серпня». Ця формула працює вже понад двадцять п’ять років поспіль і дає змогу точно планувати заходи, адже дата щоразу припадає на інший день тижня в межах одного тижня. У 2026 році перша неділя серпня — це 2 серпня, у 2027 — 1 серпня, у 2028 — 6 серпня. Збіг зі святом Іллі Пророка (2 серпня за новим стилем) — збіг випадковий, але в народі його часто пов’язують із «громовим» образом, що, своєю чергою, дуже добре лягає на авіаційну тематику.
| Рік | Дата свята | День тижня | Додаткові збіги |
|---|---|---|---|
| 2025 | 3 серпня | Неділя | — |
| 2026 | 2 серпня | Неділя | Ілля Пророка (н. ст.) |
| 2027 | 1 серпня | Неділя | — |
| 2028 | 6 серпня | Неділя | — |
Для військових цей день традиційно починається раніше за цивільних: шикування, нагородження, вшанування загиблих. Для решти країни — це привід згадати про людей у блакитних беретах і відзначити тих, кого знає особисто.
Історія свята: від радянського успадкування до окремого виду ЗСУ
Щоб зрозуміти, чому свято взагалі з’явилося, треба згадати, як Повітряні сили України виокремилися в окремий вид Збройних Сил. Це сталося не одразу. Після проголошення незалежності в 1991 році Україна успадкувала значну частину радянської військової авіації, зенітних військ і частину систем ППО. У перші роки вони входили до складу Військ протиповітряної оборони, а восени 1992 року на їхній базі був сформований Військово-Повітряних Сил України. У 1997 році почалася реформа, яка остаточно перетворила ВПС на сучасні Повітряні сили ЗСУ з трьома основними компонентами: тактичною авіацією, зенітними ракетними військами та радіотехнічними військами. Саме тоді виникла потреба у власному професійному святі, а не просто «дні ВПС» за радянською традицією.
У 1999 році Президент Кучма підписав указ, який ми цитували вище. Цікаво, що в проекті документа фігурували різні варіанти дати: і 6 серпня (день ВПС СРСР), і 12 квітня (День космонавтики, дотичний до авіації), і перша неділя серпня. Обрали останній варіант — і не прогадали. По-перше, це дало можливість прив’язати свято до вихідного дня і не перетворювати його на суто робочий «урочистий захід». По-друге, перша неділя серпня збігається з періодом літньої льотної підготовки, коли можна проводити показові польоти і відкривати аеродроми для відвідувачів. По-третє, це ще й кінець курортного сезону, коли увага суспільства поступово повертається від відпусток до робочих і громадських справ.
Окрема сторінка — еволюція свята після 2014 року. Анексія Криму і початок збройного конфлікту на сході змінили його характер. Якщо до 2014-го «день ПС» здебільшого сприймали як урочистий захід із польотами над аеродромами, то після початку бойових дій у фокусі опинилися реальні втрати і реальні герої. У 2014–2021 роках свято фактично перетворилося на день пам’яті загиблих льотчиків і зенітників, а з 2022 року, після повномасштабного вторгнення, набуло ще й загальнонаціонального значення. Сьогодні це один із небагатьох військових пам’ятних днів, який однаково зрозумілий і в тилу, і на передовій.
Хто служить у Повітряних силах ЗСУ: короткий огляд
Повітряні сили — це не лише пілоти винищувачів. У структурі виду ЗСУ є кілька великих підрозділів, кожен із яких відіграє свою роль. Це корисно знати, щоб розуміти, кого саме ми вшановуємо в першу неділю серпня.
- Тактична авіація. Винищувачі Су-27, МіГ-29, бомбардувальники Су-24 і штурмовики Су-25, пізніше — західні зразки F-16, Mirage 2000 та інші. Це ті, хто піднімається в небо для перехоплення, ударів по наземних цілях і прикриття.
- Зенітні ракетні війська. Комплекси С-300, «Бук-М1», IRIS-T, NASAMS, Gepard, Stormer HVM. Це наземний щит українського неба.
- Радіотехнічні війська. Радари, системи спостереження, засоби виявлення низьковисотних цілей. Без них робота авіації і ППО була б сліпою.
- Війська зв’язку і РЕБ. Забезпечують керування і захист від радіоелектронних засобів противника.
- Навчальні заклади. Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, Одеська військова академія, авіаційні навчальні центри.
До 24 лютого 2022 року чисельність ПС ЗСУ оцінювали приблизно в 35–45 тисяч осіб. Точна цифра в умовах повномасштабної війни не розголошується, проте відомо, що мобілізаційні процеси суттєво розширили особовий склад, а паралельно триває набір операторів ППО, радіотехнічних фахівців і техніків для обслуговування західних зразків техніки.
Традиції святкування: що відбувається у першу неділю серпня
Як і в кожного великого свята, у Дня Повітряних сил є свої традиції. Деякі з них — офіційні, деякі склалися стихійно. Після 2022 року більшість «світських» форматів (масові авіашоу, концерти просто неба) поступаються місцем тихим, але не менш важливим формам вшанування.
Офіційні заходи
У Києві та обласних центрах традиційно проходять шикування особового складу, нагородження державними і відомчими відзнаками, вшанування загиблих. У 2022–2025 роках на офіційному рівні переважали саме шикування, а не масові заходи. Це свідома позиція: у воюючій країні паради сприймаються неоднозначно, і команда ПС ЗСУ щоразу підкреслює, що головна цінність — це люди, а не техніка на подіумі.
Польоти й авіашоу
До 2022 року в першу неділю серпня українські авіабази нерідко відкривали для відвідувачів: можна було підійти до винищувача, сфотографуватися з льотчиком, подивитися показові виступи. Найбільш відомі авіашоу проводили на аеродромах Васильків, Озерне, Старокостянтинів. Після початку великої війни такі масові заходи з міркувань безпеки скасовані, однак невеликі показові польоти на закритих заходах для родин військовослужбовців і волонтерів практикуються на окремих авіабазах.
Волонтерські ініціативи
Саме в цей день зазвичай активізуються волонтерські фонди, які допомагають авіації: збирають на FPV-дрони для підрозділів ППО, обладнання для кабін пілотів, амуніцію для зенітників. Це та форма підтримки, яка потрібна завжди, не лише в свято.
Вшанування загиблих
У багатьох містах до першої неділі серпня приурочують відкриття меморіальних дошок, висаджують дерева пам’яті, проводять благодійні концерти на підтримку родин загиблих. Один із найбільш впізнаваних меморіалів, пов’язаних із ПС ЗСУ, — пам’ятник льотчику Степану Чубенку та іншим загиблим пілотам у Києві, біля будівлі Командування Повітряних сил.
День Повітряних сил в умовах великої війни: 2026–2026 роки
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року не просто змінило формат свята, воно змінило саму професію військового льотчика і зенітника. Якщо в довоєнний час польоти в середньому тривали 1,5–2 години, а в повітря піднімали по два-три літаки на чергування, то у 2022–2023 роках навантаження зросло в рази. За даними Командування ПС ЗСУ, у перші місяці повномасштабної війни українські льотчики здійснювали по 4–6 бойових вильотів на добу на одного пілота, а в періоди найбільш масованих ракетних ударів (осінь 2022, зима 2022–2023) — до 8–10.
Це важко усвідомити цивільному, але кожен виліт над Україною у 2022–2026 роках — це робота в умовах активної роботи ворожої ППО, щільної радіоелектронної обстановки і ризику ураження зенітними ракетами. Не дивно, що саме в цей період у світовій військовій історії з’явився термін «літаковід» — неформальний, але дуже точний. За різними оцінками, лише у 2022 році Україна втратила від 30 до 50 бойових літаків різних типів, переважно через ураження на аеродромах у перші дні вторгнення. Це найбільша одноразова втрата тактичної авіації з часів Другої світової.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%80%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%A1%D0%B8%D0%BB_%D0%97%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%A1%D0%B8%D0%BB_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8″ target=”_blank” rel=”noopener”>енциклопедичну статтю, яка допомагає уточнити основний контекст.
Водночас саме в ці роки Повітряні сили ЗСУ здобули міжнародне визнання, яке важко переоцінити. Західні партнери, включно з США, Великою Британією, Нідерландами, Данією, Норвегією, Бельгією, почали передавати літаки F-16, Mirage 2000, навчально-тренувальні машини і засоби ППО. Станом на початок 2026 року Україна отримала перші партії F-16, які після курсу перепідготовки українських пілотів у Румунії та Данії вже заступили на бойове чергування. Цей процес наочно показує, що свято — не лише символ, а й точка відліку, з якої вимірюють розвиток української авіації.
| Період | Основний склад авіації ПС ЗСУ | Ключові виклики | Міжнародна підтримка |
|---|---|---|---|
| 1991–2000 | Спадкові радянські Су-27, МіГ-29, Су-24, Су-25 | Застаріла інфраструктура, брак запчастин | Обмежена, переважно ремонтна |
| 2000–2014 | Модернізовані Су-25М1, МіГ-29МУ2 | Хронічне недофінансування | Поодинокі контракти |
| 2014–2022 | Ті ж типи + окремі «спарки» для навчання | Бойові втрати в ООС | Перші поставки ППО (Javelin, Stinger) |
| 2022–2026 | F-16, Mirage 2000, модернізовані Су-25 | Масовані ракетні удари, втрата аеродромів | Масштабні поставки літаків і ППО |
Як святкують у різних куточках України
Україна — велика країна, і святкування має свою специфіку залежно від регіону. Нижче — кілька характерних прикладів, які показують, як живе свято на місцях.
Київ і область
У столиці свято традиційно зосереджене навколо будівлі Командування Повітряних сил і меморіалу загиблим льотчикам. Тут проходять офіційні церемонії, покладання квітів, зустрічі керівництва ПС ЗСУ з родинами загиблих. Для киян і гостей міста це ще й привід завітати до Музею авіації, де виставлено зразки техніки, яка стоїть на озброєнні, — від макетів до реальних гелікоптерів і ракет.
Львів
Львів’яни відзначають свято переважно волонтерськими акціями і концертами на підтримку ПС ЗСУ. У місті традиційно сильна спільнота авіаційних волонтерів, які з 2014 року допомагають із ремонтом гелікоптерів і поставками комплектуючих.
Харків
У Харкові, де розташований профільний виш — Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, — свято має особливий характер. Тут поєднуються академічна і військова традиції: наукові конференції, зустрічі курсантів із діючими офіцерами, виставки авіаційного обладнання.
Одеса і Південь
Для Одеси та південних областей Повітряні сили асоціюються передусім із прикриттям портів і зернових коридорів. У 2023–2025 роках саме зенітні підрозділи на півдні зробили чимало для того, щоб «зернова угода» та її альтернативи працювали без втрат. Святкування тут часто набуває морсько-авіаційного відтінку — із залученням ВМС і морської авіації.
Цікаві факти про Повітряні сили ЗСУ
Завершимо блок про історію і традиції невеликою добіркою фактів, які зазвичай менше відомі широкій публіці.
- У 2004 році в рамках ПС ЗСУ була створена окрема бригада тактичної авіації на базі Миргородського авіаційного гарнізону, яка пізніше стала одним із головних навчальних центрів для українських пілотів F-16.
- За час повномасштабної війни в Повітряних силах з’явилися повністю жіночі підрозділи ППО і радіотехнічних військ. Це одна з небагатьох армій світу, де жінки становлять понад 15% особового складу виду ЗСУ.
- Середня тривалість життя винищувача в умовах інтенсивних бойових дій у 2022–2025 роках становила 5–7 років, що у 2–3 рази менше, ніж у мирний час.
- Перший бойовий пуск зенітної ракети IRIS-T SL по російській цілі стався 24 жовтня 2022 року. З того часу Україна збила кілька сотень крилатих ракет і «шахедів» саме комплексами західного виробництва.
Як долучитися до свята: практичні поради
Багатьох цікавить, як цивільна людина може підтримати Повітряні сили саме в першу неділю серпня. Нижче — простий покроковий план, який підходить і для великих міст, і для невеликих громад.
Крок 1. Підготуйте тематичний допис
Не обов’язково писати довгий текст. Допишіть у соцмережах коротке привітання з вказанням конкретного підрозділу або конкретного льотчика, якого знаєте особисто. Особистий контекст у таких дописах працює краще, ніж узагальнене «дякую за захист неба».
Крок 2. Зробіть донат у профільний фонд
Існує кілька перевірених благодійних фондів, які спеціалізуються саме на допомозі ПС ЗСУ: фонд «Повернись живим», фонд Сергія Притули, окремі волонтерські ініціативи на кшталт «Крила» чи «Літаки Перемоги». Перед донатом перевірте, що фонд офіційно зареєстрований і регулярно звітує.
Крок 3. Проведіть локальний захід
Навіть у невеликому місті можна організувати скромний захід: виставку дитячих малюнків на авіаційну тематику, благодійний ярмарок, лекцію про історію ПС ЗСУ. Головне — щоб захід мав конкретну мету (збір коштів, допомога родинам) і не перетворювався на формальність.
Крок 4. Відвідайте музей або частину
У мирний час у першу неділю серпня можна було відвідати військові частини та музеї. У 2022–2026 роках масові екскурсії скасовані, але окремі музеї (наприклад, Музей авіації в Києві, Музей історії Повітряних сил у Василькові) працюють у звичайному режимі. Це хороший спосіб показати дітям, як влаштована авіація і хто її захищає.
Крок 5. Дотримуйтесь інформаційної гігієни
Найкраща підтримка, яку може зробити цивільний, — не публікувати фото переміщень техніки, не зливати позиції ППО, не поширювати неперевірені «зливи» з фронту. У період свята ворог особливо активно працює з відкритими джерелами, тому будь-яка святкова публікація з геолокацією — це потенційна загроза.ukrinform.ua/rubric-society/2511852-sogodni-den-povitranih-sil-ukraini.html” target=”_blank” rel=”noopener”>rubric society sogodni den povitranih sil, де питання розглянуто окремо.
Свято в контексті міжнародної практики: як відзначають аналогічні дати в інших країнах
Військові професійні свята — не український винахід. У більшості країн, що мають розвинену військову авіацію, є свої аналогічні дати. Цікаво порівняти, як це влаштовано в різних арміях.
США: День ВПС (18 вересня)
Американські Військово-повітряні сили (US Air Force) святкують день народження 18 вересня — дату створення як окремого виду Збройних сил у 1947 році. Це одна з небагатьох країн, де свято має фіксовану дату, а не «плаваючу» в межах тижня. Святкування включають масові авіашоу, відкриті дні на авіабазах, благодійні забіги і навіть спеціальні знижки для військовослужбовців у комерційних мережах.
Велика Британія: Royal Air Force Day (1 квітня)
Королівські ВПС Великої Британії, попри те, що RAF було створено саме 1 квітня 1918 року, відзначають день народження влітку, зазвичай у червні-липні. У 2022–2025 роках RAF активно долучалася до підготовки українських пілотів і техніків у рамках програми Operation Interflex, тож зв’язок між британським і українським святами став ще тіснішим.
Польща: День ВПС (28 серпня)
Польща, яка є одним із ключових союзників України в небі, святкує День ВПС 28 серпня, у день битви під Броди (1940). Традиції багато в чому схожі на українські: шикування, авіашоу, урочисті промови, але з поправкою на те, що польські ВПС не ведуть активних бойових дій.
Українські реалії
Українська модель святкування — це своєрідний гібрид європейської урочистості, американської масштабності і воєнної стриманості. Саме ця комбінація робить свято близьким і зрозумілим для більшості українців. За даними соціологічних опитувань групи «Рейтинг» у 2023–2024 роках, рівень довіри до ЗСУ загалом і до ПС ЗСУ зокрема стабільно перевищує 90%, що є одним із найвищих показників серед усіх державних інституцій.
День повітряних сил збройних сил України: про що варто пам’ятати
Говорячи про свято, важливо не перетворити його на ще один привід для «парадного» допису в соцмережах. Це, насамперед, день пам’яті. Станом на початок 2026 року офіційна кількість загиблих військовослужбовців ПС ЗСУ не розголошується, проте відомо, що лише у 2022 році Україна втратила понад 30 льотчиків і членів екіпажів бойових літаків, а також десятки операторів ППО і радіотехнічних фахівців. Кожне прізвище, яке з’являється у зведеннях, — це конкретна людина, конкретна сім’я, конкретна історія.
Окремо варто згадати про цивільну складову. Авіація ЗСУ захищає не лише військові об’єкти, а й мирні міста, аеропорти, заводи, лікарні. Кожного разу, коли сирена в Києві, Харкові, Одесі, Дніпрі чи Львові закінчується без вибухів, це означає, що десь над містом спрацював екіпаж, який або перехопив ракету, або змусив противника відмовитися від пуску. Це не метафора, а щоденна робота, яка потребує підтримки — як моральної, так і матеріальної.
Питання і відповіді: що зазвичай цікавить людей
Коли саме відзначають День повітряних сил збройних сил України у 2026 році?
У 2026 році свято припадає на неділю, 2 серпня. Це перша неділя серпня, як і передбачено указом Президента від 27 червня 1999 року. У 2027 році дата зміститься на 1 серпня, у 2028 — на 6 серпня.
Чи є цей день вихідним?
Ні. Це пам’ятна дата, а не офіційний державний вихідний. Військові частини проводять урочистості в робочому режимі, а для цивільних це лише привід долучитися до вшанування.
Хто заснував свято і чому обрали саме першу неділю серпня?
Свято засноване указом Президента Кучми 1999 року. Обираючи дату, враховували кілька факторів: прив’язку до літньої льотної підготовки, вихідний день тижня, кінець курортного сезону і логістичну зручність для проведення масових заходів на аеродромах.
Чим Повітряні сили ЗСУ відрізняються від Військово-повітряних сил, які були в Україні до 1997 року?
Структурно — майже нічим, але є важлива кадрова і доктринальна різниця. Якщо ВПС успадковували радянську модель із домінуванням фронтової авіації, то ПС ЗСУ з 1997 року розвивалися як більш збалансований вид, із сильним компонентом ППО і радіотехнічних військ, що особливо відчутно в умовах сучасної війни.
Чи можна цивільним відвідувати авіабази у цей день?
У 2022–2026 роках масові екскурсії на діючі авіабази закриті з міркувань безпеки. Однак можна відвідати профільні музеї, наприклад, Музей авіації в Києві, і взяти участь у публічних заходах, які організовують обласні військові адміністрації та волонтерські організації. Деталі про свято, його історію та офіційну хроніку варто перевіряти на офіційних сторінках Командування ПС ЗСУ та профільних державних ресурсів.
Як найпростіше підтримати ПС ЗСУ у свято?
Найпростіший і найбезпечніший варіант — адресний донат у перевірений волонтерський фонд, який спеціалізується на допомозі авіації та ППО. Також варто утриматися від публікації будь-якої інформації, яка може вказувати на переміщення техніки і позиції підрозділів ППО.
Чи будуть у 2026 році показові польоти?
Формат показових польотів у 2022–2026 роках здебільшого скасований через безпекову ситуацію. Окремі закриті показові польоти для родин військовослужбовців і волонтерів проводяться на деяких авіабазах, але про їхнє проведення не повідомляють публічно.
Чи зміниться дата свята у майбутньому?
Імовірність зміни дати невисока. Закріплений указом формат «перша неділя серпня» діє вже понад 25 років і зрозумілий як військовим, так і цивільним. Будь-які зміни вимагають окремого указу Президента і зазвичай супроводжуються широким обговоренням. Додатковий контекст про святкування Дня повітряних сил у поточному році традиційно публікують у серпневих матеріалах державних інформаційних агентств.
Замість висновку
День повітряних сил збройних сил України — це дата, яка щороку нагадує про те, що небо над країною охороняють конкретні люди. Сотні пілотів, тисячі зенітників, радіотехніків, зв’язківців, техніків і волонтерів, без яких жоден літак не злетів би і жодна ракета не була б виявлена. Вшановуючи це свято, найпростіше пам’ятати одне: найкращий подарунок для ПС ЗСУ — не парад і не публікація, а щоденна підтримка і тиша в ефірі. Решту зробить небо.
Залишити відповідь