12 вересня 2026 року речник Кремля Дмитрій Пєсков заявив, що територія Литви «буде під прицілом» російської ядерної зброї, якщо країна дозволить союзникам розміщувати у себе таку зброю. Міністр оборони Литви Робертас Каунас раніше підтвердив, що Вільнюс веде переговори з американцями щодо розміщення ядерної зброї США на території балтійської країни.
Хто і як відреагував у Сеймі
Три депутати литовського парламенту публічно оцінили заяву Пєскова:
- Лаурінас Кащюнас, голова опозиційної фракції «Союз Вітчизни – Литовські християнські демократи» та заступник голови Комітету з питань національної безпеки та оборони (NSGK), назвав висловлювання Кремля засобом політичного та психологічного тиску і заявив: «До таких висловлювань дійсно потрібно ставитися з гідністю та спокоєм, це, безперечно, було очікувано», а також додав: «Росіяни не нападають на сильних».
- Дайнюс Гайжаускас із фракції «Союз литовських селян і зелених» та парламентської групи NSGK зазначив, що Литва стала потенційною мішенню для Росії навіть після вступу до НАТО.
- Ремігіюс Мотузас, голова Комітету Сейму з питань закордонних справ від Литовської соціал-демократичної партії, розцінив заяву як тиск із боку Москви: «Я вважаю, що це психологічний та політичний тиск» і закликав: «Ігнорування – найкращий вихід із цієї ситуації».
Контекст травневої ініціативи
У травні голова Сейму Юозас Олекас заявив, що в нинішній геополітичній ситуації варто розглянути зміни до конституції, щоб дозволити розміщення ядерної зброї. Кащюнас наголосив, що весь НАТО є мішенню для Росії, і закликав забезпечити застосування до Литви всієї системи стримування альянсу, включно з ядерною парасолькою. Мотузас додав, що раніше Москва подібним чином залякувала Фінляндію та Швецію перед їх вступом до НАТО, і закликав не реагувати на заяви Кремля, оскільки реакція вигідна Росії.
Залишити відповідь