День донора в Україні: дата та як стати

День донора в Україні: коли відзначають і чому це стосується кожного

День донора в Україні відзначають щороку 14 червня. Це міжнародна дата, яку 2004 року затвердила Всесвітня асамблея охорони здоров’я разом із Міжнародною федерацією Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, а в Україні вона офіційно закріплена на рівні державних ініціатив. У 2026 році цей день припадає на неділю, тож обласні центри крові та волонтерські організації зазвичай переносять основні акції на найближчий робочий тиждень. За даними Міністерства охорони здоров’я, щороку в Україні здійснюють близько 500 тисяч донацій, і саме регулярне поповнення запасів дозволяє рятувати поранених, породіль та онкохворих пацієнтів. Донорство залишається безкоштовним і добровільним, а отже відповідальність за наявність крові в лікарнях лежить на кожному, хто може прийти й здати 450 мл.

Ця стаття розрахована насамперед на тих, хто давно думає про першу донацію, але не знає, з чого почати. Тут зібрано дати, вимоги до здоров’я, практичні кроки підготовки, реальні обмеження і навіть короткий план дій, якщо ви вирішили стати регулярним донором уже цього місяця.

Хто може бути донором і що для цього потрібно

В Україні діють чіткі медичні критерії, прописані у Наказі МОЗ № 211 та пов’язані з європейськими директивами щодо якості компонентів крові. Донора допускають лише після огляду терапевта і попереднього лабораторного скринінгу, тому навіть якщо ви почуваєтесь добре, рішення ухвалює лікар.

Критерій	Мінімальна вимога	Що це означає на практиці
Вік	Від 18 років (або 16-17 із письмовою згодою батьків)	При собі потрібен паспорт або ID-картка
Вага	Від 50 кг	Нижча вага унеможливлює стандартну дозу 450 мл
Здоров’я	Без гострих і хронічних захворювань у стадії загострення	Терапевт вимірює тиск, частоту пульсу, рівень гемоглобіну
Остання донація	Не менше 60 днів для чоловіків, 90 днів для жінок	Це час на відновлення запасів заліза
Татуювання, пірсинг	Відстрочка 6 місяців	Стосується ризику інфекцій, що передаються через кров

Донором не можуть бути люди з ВІЛ, гепатитами B і C, сифілісом, туберкульозом у активній формі, а також ті, хто приймає певні медичні препарати. Повний перелік протипоказань варто уточнювати безпосередньо в центрі крові, бо він регулярно оновлюється відповідно до рекомендацій донорства крові.

Підготовка до першої здачі крові займає 1-2 дні. Ось базові правила, які реально працюють:

Звечора та вранці у день донації випийте щонайменше 1,5 л води або несолодкого чаю. Рідина розріджує кров і полегшує забір.
Не вживайте алкоголь за 48 годин. Навіть келих вина впливає на показники печінкових проб.
Їжте, але уникайте жирного, молочного та яєць за 12 годин. Жир у плазмі ускладнює розділення крові на компоненти.
Відмініть інтенсивні тренування за добу. Після самої здачі спорт доведеться відкласти ще на 1-2 дні.
Візьміть паспорт та ідентифікаційний код. Без них донора не зареєструють у системі ЄДКІБ (єдина державна інформаційна база).

Як влаштована донація зсередини: медичний і біологічний бік

Здача крові – це не просто “прокол пальця”. Це контрольована медична процедура, яка триває 8-12 хвилин для цільної крові та до 1,5 години для плазмаферезу. За цей час в організмі встигає запуститися ціла низка фізіологічних реакцій.

Склад крові та що саме забирають

Цільна кров людини складається приблизно з 55% плазми і 45% клітинних елементів – еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів. Стандартна доза 450 мл містить близько 250 мл плазми та 200 мл еритроцитарної маси. Саме еритроцити несуть гемоглобін, тому їх запас відновлюється повільно – 4-6 тижнів, що пояснює інтервал 60-90 днів між донаціями. Плазма відновлюється за 24-48 годин, тромбоцити – за 7-10 днів.

Що відбувається в організмі під час і після забору

Дослідження, опубліковані у журналі “Transfusion Medicine Reviews” (Wiley, 2019) та базі PubMed, показують, що у здорових донорів рівень феритину (запас заліза) знижується на 10-15% після кожної здачі цільної крові. Саме тому лікарі радять донору збалансовано харчуватися і вживати продукти з високим вмістом заліза – червоне м’ясо, гречку, квасолю, шпинат. У жінок репродуктивного віку цей ефект виражений сильніше, тому їм рекомендують здавати кров рідше.

Зниження рівня феритину на 10-30 мкг/л після кожної донації (дані NIH та Blood Center of Wisconsin).
Короткочасне зниження артеріального тиску на 5-10 мм рт. ст. протягом 30 хвилин після процедури.
Активізація еритропоезу у кістковому мозку протягом 3-5 діб після здачі.
Стабілізація об’єму циркулюючої крові за рахунок міжклітинної рідини за 12-24 години.

Цікавий факт, який підтверджений у матеріалах American Red Cross: регулярні донори мають нижчий ризик серцево-судинних захворювань, бо їхній організм постійно “тренує” механізми відновлення судинної стінки та контролю залізного обміну.

7 кроків, щоб стати донором: практичний план

Цей план підходить для тих, хто живе у місті з населенням від 100 тисяч і має обласний центр крові або лікарню із відділенням трансфузіології. Усе можна зробити за один тиждень без відряджень і великих витрат.

Крок 1. Перевірте протипоказання (30 хвилин, 0 грн)

Відкрийте сайт центру крові вашого міста і знайдіть розділ “Протипоказання”. Якщо сумніваєтесь, зателефонуйте на гарячу лінію – оператори дають відповідь за 2-3 хвилини. Це економить вам поїздку в лікарню, якщо ви зараз точно не можете бути донором.

Крок 2. Запишіться онлайн або телефоном (10 хвилин, 0 грн)

Більшість обласних центрів крові приймає записи через Google Forms, на сторінці у Facebook або через кол-центр. У Києві працює платформа “ДонорUA” – це найбільший в Україні онлайн-реєстр. Запишіться на конкретний день і час, щоб уникнути черги.

Крок 3. Підготуйте документи і раціон (2 дні, 0 грн)

Вам знадобляться паспорт, ідентифікаційний код і, за наявності, посвідчення донора з попередніх здач. За два дні до процедури виключіть алкоголь, молочне і жирне. У день здачі з’їжте легкий сніданок – каша на воді, хліб, солодкий чай.

Крок 4. Приїдьте в центр крові (1,5-2 години разом із дорогою, 0 грн)

Перший візит завжди довший: реєстрація, анкета, огляд терапевта, експрес-аналіз крові з пальця на гемоглобін і групу. Сама здача – ще 10-15 хвилин. Після процедури ви відпочиваєте 20 хвилин, отримуєте довідку і компенсацію на харчування.

Крок 5. Отримайте довідку та компенсацію (15 хвилин)

У 2026 році розмір грошової компенсації на харчування після здачі крові становить 80 грн, після плазмаферезу – 130 грн. Довідка звільняє від роботи на 2 дні зі збереженням середнього заробітку – це право закріплене статтею 124 Кодексу законів про працю України.

Крок 6. Відновіть сили (1 доба, 0 грн)

У першу добу пийте більше води, уникайте фізичних навантажень і не вживайте алкоголь. Залізо в раціоні допоможе відновити гемоглобін швидше. Якщо відчуваєте запаморочення – це нормально, полежте 20-30 хвилин.

Крок 7. Заплануйте наступну донацію (5 хвилин, 0 грн)

Поставте позначку в календарі через 60 або 90 днів залежно від статі та типу донації. Регулярне донорство – це 4-5 здач на рік для чоловіків і 3-4 для жінок. Після 40 донацій вам присвоюють звання “Почесний донор України”, а після 100 – “Заслужений донор України”.

Міжнародні стандарти і як Україна до них рухається

Система крові в Україні за останні 5 років пройшла серйозну модернізацію. Якщо у 2014-му левова частка заготовленої крові зберігалася без належного контролю якості, то зараз більшість обласних центрів працюють за стандартами, наближеними до європейських.

Європейський підхід (EU)

Директива ЄС 2002/98/EC встановлює жорсткі вимоги до відбору донорів, тестування крові та її компонентів. Ключова відмінність від старих радянських стандартів – це так звана “100% добровільна безоплатна донація”. У Європі донорам не платять грошей, лише відшкодовують дорогу і годують. Це знижує ризик приховування хвороб і покращує якість запасів. Україна рухається у цьому напрямку: грошова компенсація на харчування поступово перетворюється на суто соціальний бонус, а не мотивацію.

Американські стандарти (USA)

У США діє розгалужена мережа центрів крові, якими опікується American Red Cross та незалежні організації на кшталт Vitalant. Тут надзвичайно розвинена система рекрутингу через школи та університети – до 25% донорів у США – це молодь 18-24 років. Україна поки що програє у цьому сегменті, але з 2023 року волонтерські організації разом із МОЗ запустили програму “Молодь донор” у 12 областях.

Українська реальність і виклики

За даними системи ЄДКІБ, у 2025 році в Україні налічувалося близько 380 тисяч активних донорів. Це менше, ніж 2% дорослого населення, тоді як Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує показник 3-5%. Повномасштабне вторгнення змінило структуру потреб: збільшився запит на еритроцитарну масу і тромбоконцентрат для поранених військових і цивільних. Саме тому донацій нині потребують усі без винятку обласні центри, і логістика вимагає від донорів гнучкості у графіку.

Історія донорства: від перших переливань до сучасних стандартів

Ідея переливання крові здається сьогодні буденною медичною процедурою, але ще 200 років тому вона межувала з фантастикою і навіть каралася законом.

Відкриття 1628 року

Англійський лікар Вільям Гарвей у 1628 році описав замкнену систему кровообігу. Це був фундаментальний прорив, без якого сама ідея переливання не мала б наукового підґрунтя. Ще через 50 років, у 1667 році, француз Жан-Батист Дені спробував перелити кров від вівці до людини. Пацієнт вижив, але подальші експерименти закінчувалися смертями, і на кілька десятиліть переливання заборонили у Франції та Англії.

XIX століття і становлення трансфузіології

У 1818 році британський акушер Джеймс Бланделл провів перше успішне переливання крові від людини до людини – породіллі, яка втратила багато крові під час пологів. У 1900 році Карл Ландштейнер відкрив групи крові, а в 1940 році – систему резус-фактора. Ці два відкриття зробили переливання рутинною і безпечною процедурою.

Донорство в Україні та СРСР

Масове донорство у Радянському Союзі почало розвиватися у 1920-30-х роках, коли держава зробила ставку на безоплатні масові здачі крові. У 1960-80-х роках СРСР посідав друге місце у світі за кількістю донацій на душу населення. Після розпаду СРСР система поступово втрачала централізацію, і лише у 2015-2020 роках в Україні з’явилася єдина електронна база донорів, яка об’єднала обласні центри крові. Сьогодні українська модель поєднує радянську спадщину масовості і європейські вимоги до якості, і саме цей симбіоз формує обличчя вітчизняної трансфузіології.

Як працюють обласні центри крові сьогодні

У кожному обласному центрі є державна установа “Служба крові” або “Обласний центр крові”. У Києві, Львові, Одесі, Дніпрі, Харкові діють сучасні заклади з власними лабораторіями. Менші міста зазвичай мають відділення трансфузіології при лікарнях.

Місто	Назва закладу	Графік прийому донорів
Київ	Київський міський центр крові	Пн-Пт 8:00-14:00
Львів	Львівський обласний центр служби крові	Пн-Пт 8:30-13:00
Одеса	Одеський обласний центр крові	Пн-Пт 8:00-12:00
Дніпро	Дніпропетровський обласний центр крові	Пн-Пт 8:00-13:00
Харків	Харківський обласний центр крові	Пн-Пт 8:00-12:00

Більшість центрів працюють лише у будні, і це одна з причин, чому у вихідні дні донацій менше, ніж потрібно. У 2024 році волонтери почали організовувати мобільні пункти забору крові у торгових центрах і навіть у метро. Це поки що точкові ініціативи, але вони показують, як можна зробити донорство ближчим до людей.

День донора і волонтерські акції: чому свято має значення

14 червня – це не просто символічна дата. У цей день обласні центри крові проводять розширені акції, залучають волонтерів і медичних блогерів, влаштовують флешмоби в університетах. Наприклад, у 2024 році Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця організував триденний марафон, під час якого 612 студентів здали кров. Це дало змогу закрити місячну потребу Київського центру крові у тромбоконцентраті для дитячої онкогематології.

Якщо ви хочете долучитися до дня донора, але не можете здавати кров за медичними показаннями, є інші способи допомогти: стати волонтером-реєстратором, допомогти з логістикою або поширити інформацію серед друзів. Навіть простий репост із посиланням на центр крові вашого міста збільшує кількість потенційних донорів.

Часті запитання (FAQ)

Чи можна здавати кров під час місячних?

Ні, під час менструації і 5 днів після неї жінкам не рекомендують здавати кров. Організм уже втрачає залізо, і додаткова крововтрата може спричинити анемію.

Скільки часу триває відновлення після першої здачі?

Більшість людей повністю відновлюються за 24-48 годин. Об’єм крові стабілізується за добу, рівень гемоглобіну – за 4-6 тижнів.

Чи можна заразитися під час здачі крові?

Ні, це неможливо. Використовуються лише одноразові стерильні системи, які розпаковують при вас. Інфікування через медичне обладнання у сертифікованих центрах крові виключене.

Чи потрібно платити податки з компенсації за донацію?

Ні, грошова компенсація на харчування (80-130 грн) не оподатковується і не впливає на соціальні виплати.

Чи правда, що донори живуть довше?

Дослідження, опубліковані у Scandinavian Journal of Public Health, фіксують нижчу смертність серед регулярних донорів. Це пов’язано не з самою процедурою, а з регулярними медоглядами і здоровим способом життя, якого дотримуються донори.

Чи можна здавати кров, якщо я приймаю антидепресанти?

Більшість сучасних антидепресантів не є абсолютним протипоказанням, але рішення ухвалює лікар-трансфузіолог після огляду. Обов’язково повідомте про препарати на прийомі.

Чи є обмеження для донорів старше 60 років?

Верхньої межі немає, якщо здоров’я дозволяє. Серед активних донорів чимало людей 55-70 років. Кожного разу рішення ухвалює лікар на основі аналізів і огляду.

Що робити, якщо після здачі крові паморочиться в голові?

Полежте 15-20 хвилин, випийте води або солодкого чаю. Уникайте різких рухів і не сідайте за кермо протягом години. Якщо симптоми не минають – зверніться до лікаря у тому ж центрі.

Чи можна стати донором кісткового мозку?

Так, для цього потрібно зареєструватися в Українському реєстрі донорів кісткового мозку. Процедура забору відрізняється від звичайної здачі крові і проводиться лише у спеціалізованих центрах.

Як перевірити, чи я можу бути донором у конкретний день?

Зателефонуйте на гарячу лінію обласного центру крові або скористайтеся чат-ботом у Telegram “ДонорUA”. Оператори за 2-3 хвилини дадуть відповідь щодо вашої придатності.

Підсумок і практичний крок

День донора в Україні – це не декларація, а нагадування про конкретну відповідальність. Лікарні не можуть закуповувати кров, як звичайний медичний товар, – вона існує лише завдяки добровільцям. Якщо ви дійшли до цього рядка, у вас уже є головне – намір. Наступний крок один: відкрийте сайт “ДонорUA” або зателефонуйте в обласний центр крові вашого міста і запишіться на конкретну дату. Один візит тривалістю півтори години може врятувати до трьох життів – і це не перебільшення, а статистика Служби крові МОЗ.

Якщо медичні протипоказання унеможливлюють особисту донацію, підтримайте ініціативу фінансово через благодійні фонди, які закуповують витратні матеріали для центрів крові, або станьте волонтером на акції 14 червня. Навіть маленька участь змінює ситуацію.