38 КЗпП регулює одне з найпоширеніших припинень трудових відносин в Україні — звільнення за власним бажанням. Ця стаття визначає, що працівник має право розірвати трудовий договір, попередивши роботодавця письмово за два тижні. На практиці формулювання «за власним бажанням» охоплює багато сценаріїв: від переїзду до конфлікту з керівником, і кожен із них має свої нюанси оформлення.
Якщо ви працюєте в Києві, Львові, Дніпрі чи будь-якому іншому місті, юридична норма однакова, але ставлення кадровиків і швидкість підписання наказу — різні. У державних установах нерідко чіпляються до кожної коми в заяві. У приватних компаніях із HR-системою процес зазвичай займає день. Двотижневий строк відпрацювання можна скоротити або взагалі обійти, якщо є поважна причина або домовленість із роботодавцем. Нижче — повний розбір статті 38 КЗпП України, реальні сценарії та зразки документів.
Що говорить стаття 38 КЗпП про звільнення за власним бажанням
Норма передбачає, що працівник повинен подати заяву не пізніше ніж за 14 календарних днів до бажаної дати звільнення. Цей строк обов’язковий, але має винятки. Якщо роботодавець не заперечує, договір можна розірвати раніше. Якщо працівник перебуває на лікарняному чи у відпустці, відрахування строку не зупиняється. Це підтверджує судова практика Верховного Суду у справі № 6-990цс16 та наступних постановах.
Зверніть увагу на термінологію: у кодексі йдеться саме про «власне бажання», а не про «звільнення за згодою сторін». Це різні підстави. За статтею 38 ви ініціюєте розрив, за статтею 36 — обидві сторони. Від цього залежить, чи маєте ви право відкликати заяву і чи потрібно відпрацьовувати повний строк.
Основні положення норми
- Письмова заява є обов’язковою формою попередження.
- Строк попередження — 14 календарних днів, не робочих.
- Відлік починається з наступного дня після отримання заяви роботодавцем.
- Працівник може відкликати заяву до закінчення строку, якщо на його посаду не запросили іншу особу.
- За домовленістю сторін договір розривається раніше — навіть наступного дня.
Хто і коли може звільнитися без двотижневої відпрацювання
Закон дозволяє скоротити строк або прибрати його повністю у випадках, прямо передбачених кодексом. Серед них: вступ до закладу освіти, вихід на пенсію, порушення роботодавцем трудового законодавства, переїзд у зв’язку з переведенням чоловіка/дружини на роботу в іншу місцевість. Повний перелік міститься в самій статті 38 КЗпП та роз’ясненнях Міністерства економіки України.
Окремий сценарій — випробний строк. Якщо під час випробування працівник розуміє, що робота не підходить, він має право звільнитися за власним бажанням у триденний строк. Це часто рятує тих, хто влаштувався в нову компанію і вже на третій день зрозумів, що умови не відповідають обіцянкам. Такий самий строк діє для строкових договорів, укладених на сезонні роботи.
| Підстава | Строк попередження | Чи потрібна згода роботодавця |
|---|---|---|
| Загальна норма (за власним бажанням) | 14 календарних днів | Ні, але роботодавець може погодити скорочення |
| Випробний строк | 3 дні | Ні |
| Строковий договір (сезон) | 3 дні | Ні |
| Вихід на пенсію | Без відпрацювання | Так, потрібен пенсійний документ |
| Зарахування до ВНЗ | Без відпрацювання | Так, потрібна довідка з навчального закладу |
| Порушення роботодавцем закону | Без відпрацювання | Так, фіксується актом чи рішенням суду |
Як правильно написати заяву на звільнення
Заява пишеться на ім’я керівника підприємства у довільній формі. У документі мають бути: посада, ПІБ працівника, прохання звільнити з конкретної дати, підпис і дата складання. Уникайте зайвих пояснень — судова практика показує, що фрази «прошу звільнити у зв’язку з особистими обставинами» не зобов’язують роботодавця з’ясовувати причину. Формулювання «за власним бажанням» достатньо, щоб посилатися саме на статтю 38 КЗпП.
Подавати заяву краще у двох примірниках: один — до канцелярії або HR, другий — із вхідним номером і датою — собі. Якщо роботодавець відмовляється приймати документ, надішліть його рекомендованим листом із описом вкладення на юридичну адресу компанії. Строк попередження рахуватиметься з дати отримання, а не з дня відправлення. Це підтверджує постанова Верховного Суду від 14.04.2023 у справі № 759/6587/22.
Типові помилки в заяві
- Не вказано дату звільнення — тоді роботодавець вважає строк відпрацювання стандартним.
- Заява написана від руки нерозбірливо — HR може затягнути реєстрацію, і строк «зсунеться».
- Відсутній підпис керівника «Не заперечую» — без нього скоротити строк складніше.
- Заяву подано під час лікарняного — відпрацювання не зупиняється, але звільнити мають у встановлений день.
Строк відпрацювання: як рахувати 14 днів і чи можна його перервати
Строк рахується в календарних днях, а не робочих. Якщо ви подали заяву 1 серпня, перший день відпрацювання — 2 серпня, останній — 15 серпня. Звільнення оформлюється наказом 15 серпня, навіть якщо це субота чи неділя. У таких випадках фактичною датою звільнення буде перший наступний робочий день, але в трудовій книжці все одно зазначається 15 серпня.
Відкликати заяву можна будь-коли до закінчення строку. Для цього пишеться ще одна заява: «Прошу відкликати мою заяву про звільнення від [дата]». Роботодавець не має права відмовити, якщо на вашу посаду письмово не запросили іншу особу. У бюджетних установах таким запрошенням вважається наказ про призначення, у приватних — підписаний офер чи трудовий договір із конкретною датою виходу.
Як прискорити звільнення законно
Найпростіший спосіб — письмова домовленість. Попросіть керівника поставити на заяві резолюцію «Звільнити [дата]». Без такої відмітки HR не зможе підписати наказ раніше 14 днів. Якщо керівник проти, але ви маєте поважну причину (наприклад, переїзд чоловіка/дружини в інше місто), додайте підтверджуючий документ: наказ про переведення, витяг з реєстру, копію свідоцтва про шлюб.
У випадку систематичних затримок зарплати ви маєте право звільнитися без відпрацювання взагалі. Підставою слугує стаття 44 КЗпП — розірвання договору з ініціативи працівника через винні дії роботодавця. Спочатку зафіксуйте порушення: письмова вимога виплатити борг, акт, лист до Держпраці. Без цих документів суд може не побачити підстав для звільнення без відпрацювання.
Чи має роботодавець право відмовити у звільненні
За законом — ні. Стаття 38 КЗпП належить до прав працівника, а не до взаємних домовленостей. Роботодавець зобов’язаний видати наказ, зробити запис у трудовій книжці та провести остаточний розрахунок в останній робочий день. Відмова може розцінюватися як перешкоджання реалізації трудового права і тягне за собою відповідальність за статтею 41 Кодексу про адміністративні правопорушення — штраф від 510 до 1700 грн, а у воєнний час — у подвійному розмірі.
Якщо роботодавець не підписує наказ, працівник може звернутися зі скаргою до територіального органу Держпраці або до суду. Зазвичай достатньо одного листа від юриста з посиланням на статтю 38 КЗпП, щоб керівник переглянув рішення. Практика показує, що у 70% випадків HR-служба погоджує звільнення протягом трьох днів після отримання такого листа.
| Дія роботодавця | Що робити працівнику | Строк реагування |
|---|---|---|
| Не приймає заяву | Надіслати рекомендованим листом на юридичну адресу | 14 днів із дати отримання |
| Не підписує наказ | Скарга до Держпраці | 30 днів на розгляд |
| Не робить запис у трудовій | Позовна заява до суду | Безстроково |
| Не виплачує розрахунок | Заява до суду або інспекції праці | 3 місяці з моменту порушення |
Особливості звільнення під час воєнного стану
Після 24 лютого 2022 року Верховна Рада ухвалила Закон № 2136-IX, який тимчасово зупинив дію окремих норм КЗпП. Зокрема, скасовано обов’язок заздалегідь попереджати про звільнення за власним бажанням для працівників стратегічних підприємств та установ, що фінансуються з бюджету. Однак для пересічного бізнесу та офісних працівників стаття 38 КЗпП продовжує діяти без змін.
На практиці у воєнний час багато компаній спростили процедуру. HR-система дозволяє подати заяву онлайн через корпоративний портал, а керівник підписує її електронним підписом. Це не суперечить кодексу, оскільки стаття 38 не вимагає паперової форми, а лише письмової. Електронний документ із кваліфікованим підписом має таку саму юридичну силу, як і паперовий.
Якщо ви виїхали за кордон і продовжуєте працювати дистанційно, порядок звільнення лишається тим самим. Заява надсилається електронною поштою з подальшим підтвердженням у паперовому вигляді. Деякі компанії додатково вимагають копію закордонного паспорта з відміткою про перетин кордону, щоб уникнути податкових суперечок. Це внутрішня вимога, а не вимога закону.
Міжнародний досвід: як аналогічні норми працюють у ЄС та США
У більшості європейських країн строк попередження прив’язаний до стажу роботи в компанії. У Німеччині мінімальний строк — 4 тижні до 15-го або до кінця місяця, у Франції — 1 місяць для офісних працівників і 2 місяці для керівників. Це довше за українські 14 днів, але працівник може домовитися про скорочення. Відкликати заяву в Німеччині значно складніше — лише за згодою роботодавця. Українська норма, де відкликання можливе за замовчуванням, вважається однією з найбільш захищених для працівника в Європі.
У США федеральне законодавство не встановлює єдиного строку попередження. Кожен штат має власні правила. У Каліфорнії працівник зобов’язаний попередити за 2 тижні, якщо це передбачено контрактом, інакше — звільнення може відбутися навіть наступного дня без наслідків. У штатах із правом на роботу «at-will» роботодавець і працівник можуть розірвати договір будь-якої миті без пояснень. Українська модель ближча до континентальної європейської: вона балансує між свободою працівника і стабільністю роботодавця.
Корисно знати, що в Польщі строк попередження залежить від стажу: 2 тижні — до 6 місяців роботи, 1 місяць — до 3 років, 3 місяці — понад 3 роки. Це стимулює довгострокові трудові відносини. Українські юристи неодноразово пропонували подібну реформу, однак станом на 2026 рік КЗпП лишається без змін у цій частині.
Як оформити останній робочий день і отримати розрахунок
В останній робочий день роботодавець зобов’язаний видати трудову книжку (або витяг із реєстру в разі електронного обліку), копію наказу про звільнення, довідку про доходи за останні два роки та провести повний розрахунок. До нього входять: зарплата за відпрацьовані дні, компенсація невикористаної відпустки, премії, якщо вони передбачені контрактом. Затримка виплати навіть на один день — підстава для скарги до Держпраці.
Компенсація відпустки розраховується за формулою: середньоденна зарплата × кількість невикористаних днів. Середньоденна визначається з урахуванням виплат за останні 12 місяців. Якщо в компанії була нерегулярна зайнятість, розрахунок роблять за фактично відпрацьовані місяці. Для перевірки можна скористатися калькулятором на сайті Державної служби зайнятості — там є посилання на Порядок обчислення, затверджений постановою КМУ № 100 від 08.02.1995.
Окремий випадок — звільнення під час щорічної відпустки. Якщо ви подали заяву, перебуваючи у відпустці, відпрацювання не зупиняється. Натомість ви можете скористатися правом не повертатися на роботу, якщо термін відпрацювання збігається з відпусткою. У такому разі дата звільнення буде першим робочим днем після відпустки, якщо інше не зазначено в заяві.
Типові судові спори за статтею 38 КЗпП
Найчастіше суди розглядають три категорії справ. Перша — невиплата розрахунку. Працівник подає позов про стягнення середнього заробітку за весь час затримки, починаючи з дати звільнення. Суд зазвичай стає на бік працівника, якщо відповідач не довів факт виплати. Друга — незаконне утримання трудової книжки. Роботодавець зобов’язаний відшкодувати середній заробіток за кожен день прострочення, що додатково стимулює дотримуватися строків.
Третя категорія — відмова у відкликанні заяви. Якщо працівник доводить, що на його посаду не було запрошено іншого фахівця, суд скасовує наказ про звільнення і зобов’язує роботодавця поновити його на роботі з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу. У 2024-2025 роках суди найчастіше ставали на бік працівників у справах, де HR не міг надати письмове підтвердження запрошення нового працівника.
Корисний прецедент — постанова Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 24.02.2023 у справі № 202/7493/21. Суд визнав, що відсутність резолюції керівника на заяві не позбавляє працівника права на звільнення. Головне — дотримати 14-денний строк і подати документ належним чином. Ця позиція допомагає працівникам, чиї керівники свідомо затягують процес, сподіваючись, що без їхнього підпису нічого не відбудеться.
Поради практикам: як уникнути помилок і захистити свої права
Найкращий захист — письмова фіксація усіх кроків. Зберігайте копію заяви з вхідним номером, скріншот листування з HR, копію наказу про звільнення. Якщо роботодавець поводить себе недобросовісно, ці документи стануть основою для позову. Суд бере до уваги навіть листування в месенджерах, якщо воно стосується трудових відносин. У справі № 522/18572/21 Верховний Суд визнав доказом скріншот листування у Viber, де керівник підтвердив згоду на звільнення.
Друга порада — не ігнорувати можливість поговорити з роботодавцем. У багатьох випадках двотижневий строк скорочується за домовленістю, і людина йде на нову роботу вже за день-два. Практика показує, що HR-менеджери охоче йдуть назустріч, якщо працівник чесно пояснює причину і пропонує передати справи. Це зменшує навантаження на відділ і зберігає репутацію.
Третя порада — перевірте, чи не передбачає ваш контракт довший строк попередження. Індивідуальні трудові договори інколи містять пункт про 30 або 60 днів. Це не заборонено законом, якщо працівник підписав контракт добровільно. Водночас скоротити строк можна і в межах довшого контрактного строку — за взаємною згодою. Завжди читайте розділ про припинення договору перед підписанням, особливо якщо плануєте працювати менше двох років.
Часті запитання (FAQ)
Чи можна подати заяву на звільнення за власним бажанням під час лікарняного?
Так, стаття 38 КЗпП цього не забороняє. Відпрацювання триває у звичайному порядку, навіть якщо ви весь час перебуваєте на лікарняному. Роботодавець зобов’язаний оформити звільнення в останній день строку.
Що робити, якщо роботодавець не підписує заяву?
Надішліть її рекомендованим листом на юридичну адресу компанії. Двотижневий строк відраховується з дати отримання, а не з дати відправлення. Після цього ви маєте право не виходити на роботу і вимагати остаточного розрахунку.
Чи можна відкликати заяву на звільнення?
Так, будь-коли до закінчення 14-денного строку. Напишіть нову заяву «Прошу відкликати заяву про звільнення від [дата]». Роботодавець не може відмовити, якщо на вашу посаду не запросили іншу особу в письмовій формі.
Як рахувати 14 днів, якщо заяву подано 31 грудня?
Строк рахується в календарних днях. Перший день — 1 січня, останній — 14 січня. Якщо 14 січня — вихідний, наказ оформлюють цього дня, а фактично розрахунок проводять у перший робочий день.
Чи зобов’язаний роботодавець виплатити компенсацію відпустки при звільненні за власним бажанням?
Так, повна компенсація за всі невикористані дні. Це вимога статті 83 КЗпП, яка діє незалежно від підстави звільнення. Розрахунок проводять в останній робочий день.
Чи можна звільнитися з роботи дистанційно, перебуваючи за кордоном?
Так, закон не вимагає фізичної присутності. Заява надсилається електронною поштою з подальшим підтвердженням у паперовому вигляді. Строк відраховується з дати отримання роботодавцем.
Які документи має видати роботодавець в останній день?
Трудову книжку або витяг з реєстру, копію наказу про звільнення, довідку про доходи за останні два роки та провести повний грошовий розрахунок. Без цих документів звільнення вважається неналежно оформленим.
Чи може роботодавець змусити відпрацювати більше 14 днів?
Ні, якщо в індивідуальному контракті не передбачено довший строк. Якщо контракт містить 30 днів, ця умова діє, але її можна скоротити за взаємною згодою. Без контрактної умови 14 днів — це максимум.
Що робити, якщо роботодавець тисне і не приймає заяву?
Зафіксуйте відмову письмово: попросіть письмову відписку, надішліть лист рекомендованою поштою, складіть акт за участю двох свідків про відмову прийняти документ. Цього достатньо для суду та Держпраці.
Чи можна звільнитися з випробного терміну за один день?
Так, для працівників на випробному терміні строк попередження становить 3 дні. За взаємною домовленістю його можна скоротити до одного дня або навіть кількох годин, якщо роботодавець не заперечує.
Залишити відповідь