14 серпня 2026 року Financial Times опублікував матеріал, у якому Європейський механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM) названо різновидом тарифного захисту європейських виробників, попри позиціонування ЄС цього механізму як кліматичного інструмента. Від 1 січня 2026 року CBAM у повній мірі застосовується до української продукції.
Хроніка запровадження механізму
Механізм CBAM передбачає, що імпортери сталі, алюмінію та низки інших товарів мають сплачувати за вбудовані в продукцію викиди CO₂ через придбання відповідних сертифікатів. Вартість сертифікатів прив’язана до ціни вуглецю в ЄС і становить близько 80 євро за тонну CO₂. Україна не мала можливості проводити екологічну модернізацію за умов повномасштабного вторгнення та терору Росії проти енергетики і промисловості.
Позиція автора матеріалу FT
Автором публікації є посол США при ЄС. Він порівнює CBAM з американськими митами на сталь та алюміній, запровадженими з міркувань національної безпеки, і вказує на схожу економічну мету обох механізмів — підвищити вартість імпорту та захистити внутрішніх виробників. За словами автора, «тариф є тарифом, навіть якщо він має іншу назву». Він також застерігає, що розширення переліку товарів, на які поширюватиметься CBAM, суперечить зобов’язанням ЄС щодо скорочення промислових тарифів та нетарифних бар’єрів.
Залишити відповідь